Катерина Павлівна виїхала з Краматорська на евакуаційному автобусі. Це не була звичайна подорож – вона вимушена була їхати після інсульту та операції, аби опинитись в безпечнішому місці

Ми з Краматорська, живемо зараз у Києві. До війни жили добре. Ми переселенці.

В мене був інсульт, і я багато чого не пам’ятаю.

Пам’ятаю, що ми з Краматорська виїхали десь 14 квітня, п’ять днів були в Дніпрі. До Дніпра доїхали евакуаційним автобусом, а потім до Києва поїздом. У Києві ми у сестри зараз. Будинок в Краматорську наш цілий.

З їжею та водою в Краматорську у нас проблем не було. Дорого все, але нормально. Все у нас було: і світло, і вода.

В сім’ї ми завжди були рідні, і зараз рідні. Війна не вплинула на наші стосунки, а стан здоров’я кожного з нас погіршився. Ми не можемо навіть подумати, коли це все припиниться, але кожен день чекаємо, щоб війна закінчилася.