Дарія Малецька, 2 курс, КЗЛОР" Бродівський фаховий педагогічний коледж"
Вчитель, що надихнув на написання есе — Дацюк Руслана Богданівна
«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»
Чи є в мене така подія, яка змінила все моє життя. Чесно кажучи, за багато років не пригадувалось жодної. Усе якось відбувалося поступово. Сьогодні переживала через одне, а завтра уже зовсім інше. Один день думаєш, куди будеш вступати, а інший — ти уже студентка з новими думками, страхами і мріями; любиш педагогіку, дітей, музику, проте все одно без чіткого уявлення, ким будеш у майбутньому.
Одного дня ти дивишся на білі хмаринки і пробуєш розгледіти, яку форму вони мають, іншого дивишся на небо, а там жодної хмаринки, лише ракети...
Тільки з часом розумієш, наскільки все міняється. Тихесенько. Поступово. Аж раптом помічаєш, що ти вже не така, яка була. Якась зовсім інша...
Знову задумалась, що насправді призводить до таких змін. Не знаю, як в інших, але мене змінила точно не якась одна яскрава, драматична подія. Напевно, досвід.
Тепер, коли прийшла війна, його стало більше. Колись прокидалася від будильника до школи, а тепер від сирени в укриття, знаю, що зі собою брати та як зберегти спокій вже тепер у буденних ситуаціях. Ці зміни змусили мене долучитися до дуже простої, але корисної справи.
Разом із моєю подругою ми вже третій рік поспіль об’єднуємо молодь для виготовлення окопних свічок.
Ця ініціатива почалася ще тоді, коли війна тільки загострилася і стало зрозуміло, що тепло для наших воїнів — це необхідність. Моя подруга кожного року на свій день народження збирає гроші на ці свічки і завжди просить пожертвувати суму, що дорівнює її віку: коли їй було 23 — по 23 гривні, коли 24 — по 24, і так далі. Така проста ідея, а скільки підтримки вона приносить (і, до речі, непогану суму, як на наше невелике село). Ми збираємо віск, картон, баночки і впродовж зими виготовляємо десятки коробок свічок, які відправляємо на східний напрямок — Донеччину, Харківщину та інші гарячі точки. Часто хлопці не можуть зробити фото отримання, але ми знаємо, що наші свічки допомагають їм триматися у важких умовах.
Життя безжальне і вимагає щодня шукати той досвід, який допоможе в майбутньому. Я навчилася бачити цю жорстокість не як кінець, а як виклик, як мотивацію діяти.
Досвід сформував мою нову версію, змінив мене не миттєво, а через маленькі речі, тихі моменти, що непомітно змінювали моє уявлення про життя. Через звичайні дні, коли я ще школяркою навчилася прокидатися не від будильника, а від сирени...