Мене звуть Анастасія, мені 10 років. Ми проживаємо в місті Дружківка, в своєму будинку. Я навчаюся онлайн, дуже хочу до школи, спілкуватися з однолітками. Прогулянки біля дому є, але дуже короткі, бо постійні сирени. Тато з мамою працюють - мама до 15 (щоб швидше бути вдома, тато вахтовим методом).

Дуже боюся з 2014 року звуку гелікоптерів та літаків. Мені було 3 роки, коли вони пролетіли дуже низько та налякали мене дуже сильно.

Зараз дуже часто вибухи біля міста, двері до нашого приватного будинку відкриваються кожного разу, іноді 4-5 разів на день. Буває є відчуття, що зараз будинок зруйнується і впаде. Дуже страшно, але віримо в перемогу та захист від наших захисників.

Миру хочу та швидше піти до школи, щоб спілкуватися з однолітками не в телефоні (онлайн), а вживу. Дуже хочу.