Я, маленький хлопчик Андрюшка, у мене велика родина мама, тато, 2 бабусі, 2 дідусі і маленький дядьо Владік, якого я дуже люблю! 

Коли почалася війна, мої батьки змушені були їхати в село до дідуся й бабусі, адже залишилися без роботи, і тут мама дізналася, що чекають на мене, вони мене так довго чекали, що не боялися ні війни, ні труднощів, хоча знали, що буде нелегко.

Я народжувався під звуки сирени, але мама мене міцно обіймала і була на сьомому небі від щастя!

Коли прилетіло у місті Черкаси, мамине місце роботи було зруйноване. Але нас не зламати і спільними зусиллями все відремонтували.

Я хотів би попросити миру для нашої країни і, якщо можна, то іграшку для себе і свого дяді! Буду дуже вдячний