Коли почалась війна, я була вдома. Мені подзвонив брат з Польщі та сказав, що почалась війна. Потім у новинах я побачила, що сталось. Росіяни заїхали в село, пограбували всі магазини. Я не могла знайти продукти для дітей. Літали літаки, я не могла приготувати картоплю на багатті. З трьома дітьми боялась вийти з погреба. Потім росіяни прийшли до мене, їли мої продукти. Пограбували будинок. У селі було дуже багато росіян. 

Мені стало страшно, бо евакуації не було. Росіяни нікого не випускали. Мій чоловік попросив випустити нас із дітьми, вони погодились. 

Я намотала на машину білу футболку і поїхала. Коли побачила наших солдат ЗСУ, захотілось жити. 

Зараз я живу у Запоріжжі у модульному містечку. Я працюю, піклуюсь про дітей. Дуже хочу додому. Мій брат приїхав з Польщі і поїхав воювати. Зараз він поранений у шпиталі. Сподіваюсь, що скоро війна закінчиться.