У перший день війни я почула вибухи. Прильоти снарядів та ракет були потужні, вбивало людей. Місяць я сиділа в погребі, а потім вирішила виїжджати. У Тернівці я дуже довго шукала квартиру. Потім до мене приїхала моя сестра з донькою-інвалідом. 

У мене був приватний будинок, було все, що треба. Зараз у мене нічого немає.

Я знаю, що з мого житла росіяни вивезли все майно. Сподіваюсь, що станеться головне – закінчиться війна. Моє серце та душа розривається від того, що гинуть люди.