Ми - кримські татари. У мене це вже третя міграція, а у сина – друга. Спочатку я повернулась з Узбекистану на історичну батьківщину своїх батьків – у Крим. А коли його окупувала росія, я з трирічним сином переїхала до Ірпеня.  

В Ірпені ми жили спокійно і щасливо, син займався спортом і конструюванням… Доки нас знову не дістав «руський мір», що приніс із собою руйнування, кров, жахіття... Одразу евакуюватись ми не встигли через пошкодження залізничної колії, тому тікали шостого березня «зеленим коридором».

Зараз ми тимчасово живемо у селі Солонка на Львівщині. Чекаємо закінчення війни, щоб повернутись додому.