Тетяну з Києва 24-го лютого розбудила мати та розповіла про початок війни. Жінка вирішила лишитися в місті, щоб розносити продукти та хліб літнім людям. Тетяна пригадує, як її лякала невідомість та почуття безвиході на початку вторгнення російських загарбників. Але потроху з’явилися харчі у магазинах, місто встояло та повернулося до життя.