З першого дня війни росіяни бомбили Павлівку. Я не раз потрапляв під обстріли. Коли снаряд прилетів до мене у двір, дивом встиг забігти в будинок. Розбило гараж, пошкодило вікна. 

Десять місяців я жив без світла. Великі труднощі були через нестачу води. Доводилось ходити набирати у колодязі. 

Росіяни ходили по хатах. Коли прийшли до мене, я злякався, але вони мене не чіпали. У людей забирали машини, грабували будинки. 

Коли в село зайшли ЗСУ, я дуже зрадів, бо десять місяців жив як у полоні. Зараз сподіваюсь лише на перемогу.