У 2014 році я виїхала з Донецька. Там були обстріли, тому я вирішила вивезти свою маленьку дитину. 

Повномасштабна війна мене застала в Черкасах. У Горлівці залишалась моя мама. Я дуже за неї хвилювалась. Хотіла, аби вона виїхала. Куди їхати самій, я теж не знала.

Потім мама виїхала, залишивши все свої життя в Горлівці. Це для неї було складно. Морально вона не прийняла той факт, що залишила рідне місто. 

Мене надихає людяність та турбота благодійних організацій. Я зверталась та отримувала допомогу. У мене не було роботи, нічим було сплачувати за житло. Я вірю у світле майбутнє для наших дітей. Дуже хочу миру та нормального навчання для дітей.