Історії, які ви нам довірили
Я залишилась одна, діти живуть далеко від мене. Перший день війни був страшним. Ще у 2014 році я ховалась у підвалі, і знову мені довелось ходити в укриття. Я нікуди не виїжджала. Прильоти ракет у місті були, але далеко від мене. Я нічого не потребую, не голодую. Хліб і вода є, опалення також. Найстрашніше для мене на сьогодні те, що страждають діти. Морально переживати війну дуже важко. Зараз я бажаю тільки миру та перемоги.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Краматорськ
Місце подій:
Краматорськ
Дата інтерв'ю:
17.01.2024
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Текст
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
