Двох моїх дітей вивезла моя мама. Молодший син залишався зі мною. Після безлічі вибухів він припинив розмовляти. Я ховала дитину у шафі. 

Коли до села заїхали росіяни, я здавала їхні позиції нашим. 

Після обстрілів у селі зруйновані школи та лікарні. Летіли гради та бомби. У селі не було газу, світла та води. Я не могла зняти гроші, аби купити продукти. Банкомати не працювали. 

У квітні я виїхала з родиною. Нас забрали батьки. Зараз живемо у Запоріжжі. Моє житло розбите. Сподіваюсь, що цей жах повністю закінчиться.