Село Карпівка було в окупації. Коли туди зайшли росіяни, мене там вже не було. Перші дні війни були страшними, лінія фронту наближалась щодня, тому я прийняла рішення евакуюватись. Дуже хвилювалась за сина. Для мене найголовнішим було його врятувати. Після звільнення села довгий час не було електроенергії та газопостачання. Зараз потроху село відновлюється.
Я з родиною повернулась до Карпівки. Поки що тут спокійно. Хотілось би, щоб війна закінчилась скоріше.
