"5 березня я сиділа біля вікна. У бінокль дивилася на обрій моря. Бачила три військові російські кораблі. Один був спрямований на "Азовсталь", другий на мене, третій на Зелений острів, - каже Наталя з Маріуполя. – Секунда, дві, десять. Почула гул літака. Крикнула синові: "Макс, у коридор!". Російський літак скинув бомбу у районі Чайки. Я накрила дитину своїм тілом. Думала, будинок складеться на мене".