Оксана з чоловіком та двома доньками жила у Кремінній. 5 березня 2022 року до неї приїхала старша дочка з маленькою онукою. У цей час вже почалися бомбардування. Були прильоти до сусідніх будинків, які на їхніх очах горіли, гинули люди. І 17 березня Світлана вивезла молодших дочок. А вона з чоловіком залишилися та допомагали людям, які не виїхали, здебільшого старим. Їздили за гуманітарною допомогою та роздавали її. Але далі залишатися було просто неможливо і в середині квітня залишили Кремінну. Виїжджали під щільним обстрілом.