«На роботу ходили під обстрілами. Назад поверталися теж під обстрілами. Сиділи у бомбосховищі півтора місяці. Місто обстрілювали нещадно», – згадує Ніна Зуб. Вона досі шкодує, що в її будинку згоріли всі фотографії дітей та онуків. Каже, що це було для неї найцінніше.