В перший день війни я була в Бахмуті. Почула вибухи й злякалась. Декілька місяців я прожила в підвалі. Не було води, світла та газу. Їжу я варила на багатті разом з сусідами. Все робили разом, аби вижити. Борщ я варила на всіх.
Коли в будинку залишилось мало людей, я виїхала. Евакуюватись мені допомогла онучка, найняла водія, який вивіз мене з чоловіком. Я приїхала до доньки у Полтавську область. Дуже рада була бачити онуків, які мене зараз радують.
Мого будинку у Бахмуті більше немає.
Я сподіваюсь, що війна закінчиться і я повернусь додому. Більше нікуди я не хочу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.