Валентина Михайлівна розповідає, що у березні в будинок її дітей кілька разів прилітали снаряди. У кінці квітня зазнало пошкоджень і житло героїні, а чоловік отримав поранення. Сестра проживала в Маріуполі, майже місяць з нею не було ніякого зв’язку. Своїми зусиллями рідним вдалося евакуюватися, понад двадцять кілометрів вони пройшли пішки, а на вокзалі чоловік сестри впав та помер. Героїня вважає, що життя вже ніколи не буде таким, як раніше, а кожна мить буде цінуватися ще більше.