Олена Коломоєць згадує, як до початку бойових дій вона мала роботу, свободу пересування, доступну медицину, освіту. Війна розділила все на до та після.
«Коли були сильні обстріли, ми постійно сиділи на сумках, першими збирали документи», – згадує Олена. Тоді вона сильно боялася за себе, дитину та всіх близьких. Нині обстріли вже не такі сильні, але все одно люди не почувають себе у безпеці.
Олена мріє про вирішення конфлікту мирним шляхом, щоб їхнє життя було таким же спокійним, як раніше.
