До війни я мешкала в Пологівському районі. У мене є діти, онуки. Було спокійне мирне життя. Війна зруйнувала все. Найстрашнішими для мене в окупації були обстріли. Я думала, що росіяни мене вб’ють, але на щастя, ні мене, ні чоловіка не чіпали. Але ситуація ставала тільки гіршою, і ми вимушені були виїжджати.
Евакуювались на велосипедах. З собою я взяла лише документи і мішечок яєчок, аби перекусити.
Зараз живу у Запоріжжі. Мої рідні живі, я з ними спілкуюсь, це і допомагає триматись. Сподіваюсь, що у майбутньому на обличчях українців усмішок буде більше.
