Вона не вірила, що буде війна. Потім вважала, що її будинок наче фортеця. Але вже в перші дні вторгнення Марина Дика відчула найбільший страх в житті. Миколаїв здригався від обстрілів. Магазини спорожніли. Люди ходили у продуктові крамниці просто аби побачити один одного та з порожніми торбами, але трохи заспокоєними, розійтися по домівках… А ще розповідали сусідам, де саме ховаються під час обстрілів. Це для того, щоб МНСникам пояснити, звідки витягувати з-під завалів… За місяць Марина призвичаїлася до такого життя. Але дорослі діти та друзі благали її виїхати з Миколаєва у більш спокійне місце…