До центру для українських біженців у Варшаві Лариса прибула серед перших. Щодня тут розміщували сотні людей. Тимчасовий притулок знайшли кілька тисяч українців. Ларису вивезли з Харкова. Там жінка застала ракетні обстріли міста. Найбільше боялася не смерті, а поранення. Через пережитий стрес стали прогресувати очні хвороби. Зір рятували вже у Варшаві.
"Я думала: "Добре, якщо вб'ють. А якщо залишишся інвалідом?"
Переглядів 288