Все життя я прожила в Сєвєродонецьку. Там навчалась та виховувала дітей. Коли почалася війна, мій район одразу почали обстрілювати. Я переїхала до доньки. Там бомбили менше, але згодом ситуація погіршилась. Опалення не було, води також. Я не розумію, чому почалася війна. Мій брат загинув сьомого березня. Його вбили.

Зараз я з родиною живу в Дніпрі, ми винаймаємо квартиру. Я досі стресую. Моя квартира вціліла, я дуже хочу додому.