Мене довго тут не було; я була в Росії, у доньки, тут багато що змінилося. Живу одна. Одна дочка померла, а друга живе у Росії вже 30 років.

У своєму житті я не бачила нічого доброго. Коли почалися військові дії, я була з молодшою ​​онукою, ховалися з нею від обстрілу.

З кожним роком ставало все гірше та гірше. Ми не бачилися з донькою три роки, а потім почали потроху пропускати, але зараз знову ні.

Було дуже добре, коли ми отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Люди мають невеликі пенсії, і вона нам добре допомагала.

Дай Боже, щоб більше ніколи не довелося переживати війну. Багато хто виїхав, важко жити в цій обстановці.

Мрію, щоб хоч трохи допомогти онуці. Вона з десяти років залишилася круглою сиротою, я її виховувала.