Найстрашнішими для мене є нічні обстріли. У Покровську багато руйнувань, бо прилітають і снаряди, і ракети. Найбільше мене шокувало, що руйнуються села та міста в Україні.
Від страху, я постійно ховаюсь в укритті.
Я навчаюсь у школі, звісно, що дистанційно. Дуже хочеться вже знову бачитись з однолітками, адже час минає і ми дорослішаємо. Сподіваюсь, що так і буде. Аби відволікатись від війни, я допомагаю мамі по господарству. Вночі боюсь лягати спати, бо невідомо, чи щось прилетить.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.