Історію передав Музею "Голоси Мирних" телеграм-канал "Твоя суперсила" Фонду Ріната Ахметова.

Добрий день, мене звуть Микита, мені 16 років.

До повномасштабної війни я жив у місті Костянтинівка, Донецька область. Коли почалася війна у 2014 році, мені було 7 років. І я пам'ятаю все неясно... Але повномасштабну війну я запам'ятаю назавжди.

Я встав уранці, як нічого не бувало, і я навіть не знав, що війна... Поки не написали нам вчителі у вайбері, що в школу не треба йти, так як війна. Я був у нерозумінні... Зібрав сумку тривожну, і коли була сирена, йшов у коридор.

Один раз, коли я був у дворі, потрапила перша ракета до нашого міста... І я це побачив... У мене почалася паніка, задишка, і трясло, після цього випадку я дуже хвилювався за всіх рідних, за місто... Я боявся, що все, що я люблю, буде зруйновано...

Незабаром з маминої робити запропонували евакуюватися. Мама погодилася. Я хотів і хочу додому. Коли я дивлюсь зараз новини про своє місто, мій настрій одразу падає, і я хочу плакати...

Через війну я почав цінувати весь час, місто, всіх людей! І пишатися дуже сильно нашою країною!

Мені дуже важко розвиватися... Я хочу співати, але так як я живу в селі далеко від міста, то не можу вчитися в музичній школі... Але завдяки вашому телеграм-каналу, я почав думати за майбутнє, я знайшов свою професію і йду по ній, читаючи ваші публікації, я більш впевнений, що моя професія потрібна буде. І коли я почав задумуватися про це, то мені стало простіше. Я зосередився на цілі. А ще, коли були панічні атаки, я користувався вашою інструкцією, щоб заспокоїти себе. Ще те, що ви радите книжки. Мені це допомагає розвиватись, та в мене завдяки цьому немає вільного часу.