У перший день війни мені було дуже страшно. На душі було дуже тяжко. Я боялась, аби росіяни не окупували Білозерське, бо бачила, що вони коять в українських містах – у Бучі та Ірпені.

Довго під обстрілами я не витримала, тому евакуювалась до Львівської області. Через сім місяців довелося повернутись додому, бо сплачувати за оренду житла у мене змоги не було.

Зараз я сподіваюсь на перемогу України та краще майбутнє для всіх.