До війни я жив в Ольгинці, а зараз в Новотроїцькому. Війна - це страшно. Не хотілося б мені знову переживати обстріли. Мій будинок, на щастя, не постраждав. Але мене під час переїзду пограбували, все відібрали.
У війну з'явилося багато незручностей, перебої з водою і транспортом. Води у нас довго не було, я її і по колодязях шукав і на машині брав, відрами носив.
Від нас зараз якусь частину звичного світу відрізали. Багато напрямків тепер для нас закриті, до Донецька не з'їздиш.
У найважчий час Рінат Ахметов допомагав людям, продукти привозили від його Фонду. Найчастіше вони нам "гуманітарку" видавали.
Мрію про мир і краще життя. Може, дочекаюся коли-небудь.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.