"Я близьких вже давно не бачив"

Я народився в місті Лисичанськ , Луганська обл. У 2015 році туда зайшли чужі, але через день їх вже вигнала Україна. Город постраждав не дуже сильно. Я жив з мамою, інколи з бабусею, а інколи з батьком. Батьки у мене розвилися, на той час я ще був маленьким. У мене є молодший брат, йому 8 років, молодша сестра, їй 13 років, та 2 місяці тому народився ще один братик. Але я близьких вже давно не бачив.

Приблизно спочатку війни я поїхав до бабусі. Та коли почалася війна я не міг ні з ким зв'язатися. Та прийшлося виїздить з бабусею. Ми виїхали 22 березня 2022 року. Я не міг зв'язатися з мамою, я не знав, що вони та як . Через 3-4 місяці вони додзвонилися і сказали, що живі.

Залишок майна, втрата друзів, я на даний час лишився без батьків та братів і сестри. Я мрію піти захищати свою країну. Та хочу у тебе попросити Військовий портфель та складену саперну лопату.