Війна мене застала у Слов’янську. Мій чоловік був лежачий. Я нікуди не могла виїхати. Обстріли були дуже сильними. Я чекала, коли все закінчиться. Чоловіка довелось поховати.

Одного дня ракета прилетіла в депо та вокзал. Я живу поряд, бачила цю ракету. Це найстрашніший спогад для мене. 

Мій син зник безвісти на війні. Півроку не можу його знайти. Мені ніхто не може допомогти. 

Я залишилась одна, менший син також служить. Я хочу тільки миру. Нехай всі повернуться захисники додому живими.