Бойко Яна, 11 клас, Одеський ліцей №45

Вчитель, що надихнув на написання есе - Лівітчук Ірина Федорівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Іноді один момент розділяє життя на «до» і «після». Для мене таким моментом стала весна 2022 року, коли в наше місто почали прибувати люди з гарячих точок. Я бачила очі дітей, які більше не могли плакати. Я чула тишу дорослих, які втратили все, окрім життя.

І тоді я зрозуміла: допомога — це не просто жест доброї волі. Це сила, яка тримає нас на плаву, коли світ руйнується.

Мій тато — військовий. Щодня я прокидаюся з думкою, що він захищає нас ціною власного життя. А я тим часом просто продовжую вчитися. Здається, ніби це замало. Але в такі моменти я усвідомлюю: кожен тримає свій фронт.

Його сила — в боротьбі. Моя — у знаннях, у надії, у вірі в майбутнє.

Війна забрала у нас спокій, але дала розуміння справжніх цінностей: життя, єдності, підтримки. Ми вчимося не лише переживати втрати, а й допомагати іншим вставати на ноги. Допомога — це не слабкість. Це акт сили. Це віра в те, що разом ми зможемо більше.

Та подія змінила мене. Я більше не питаю себе: «Чи достатньо я роблю?» Я живу, вчуся, підтримую інших словом і ділом. Бо знаю: кожна добра справа — це ще один крок до миру.

А мир — це не просто відсутність війни. Це простягнута рука, тепле слово, небайдужий погляд. Це ми.