Після початку війни я з чоловіком залишалась вдома. Син виїхав до Тернопільської області. У нашому селі росіяни заїжджали на один день. Вони спалили прапор України - я це бачила на власні очі. Продукти у нас були. А ось ліків у нас не було. Я замовляла медикаменти тим, хто їздив до Херсона.
У нашому селі люди стали дружнішими. Аби відволіктись від поганих думок, я йду працювати на город.
Майбутнє я бачу в Україні, коли скінчиться війна.
