Ніколи у житті Тетяна так багато не готувала. Шкільна їдальня перетворилася на один із головних центрів життя села Шпитьки Київської області. Тут готувалася їжа і для біженців, яких подекуди було під сотню, і для бійців тероборони. Однак, незважаючи на втому, Тетяна була вдячна роботі. Та допомагала не збожеволіти від війни, від прильотів: і до школи, і у власний будинок.