Оксана залишила рідну Дружківку, коли по місту вже почалися регулярні російські удари. Вона взяла дітей і поїхала на Захід евакуаційним потягом. Дві ночі провела на вокзалі у Львові. Далі були 5 важких місяців в Данії. Сама, з дітьми, без знання мови – то було справжнє випробування. Зараз Оксана мешкає у Дніпрі, на руках в неї три дитини, а четверту вона чекає. «Немає часу ламатися», - каже Оксана крізь сльози.