Марія Іванівна пам'ятає перші обстріли і як по селу їхала військова техніка. З тих пір почалася війна, вони з чоловіком не бачили своїх дітей і онуків.
Був травень місяць чотирнадцятого року, коли поїхали перші БТРи і танки по селу. І обстріли були, і люди в підвалах ховалися ... Ой, складно. В якійсь напрузі постійно живемо.
Нам продуктові набори давали від Ріната Ахметова, ще норвезька допомога. Це було дуже важливо. Ми ось з чоловіком живемо, два пенсіонери, і щоб машину дров купити, треба дві пенсії віддати. А так хоч продукти просто давали.
Хочеться, щоб швидше настав мир, і ніхто ні від кого не залежав. Щоб відкрилися кордони і можна було поїхати в Луганськ, а то вже восьмий рік як ми онуків не бачили.
.png "Імена")
