Я була вдома, збиралася на роботу, коли почула про війну. Довелося з донькою кожного місяця переїздити на нове місце, коли ми покинули свій дім на Херсонщині через окупацію російської армії.

Переїздимо, бо там, де є робота – немає житла, а там, де є житло, немає роботи. Ось так вже півроку ми з дитиною живемо по колу. Це жах!

Проблема не вирішена: ми досі не маємо, де жити.

Дуже потрібно житло, щоб вже на одному місці я змогла знайти роботу, бо два місяці жодних виплат від держави немає. А якщо немає грошей, то й немає їжі, а скоро зима.

До війни я працювала на заводі побутової хімії. Доведеться змінити роботу, бо треба влаштуватися хоч кудись.