На початку російського вторгнення була у відпустці в Йорданії.

Найбільше шокували розбиті села Миколаївщини та Херсонщини і люди які потребували максимум допомоги, живучі в дуже небезпечних, постійно обстрілюємих містах.

Я живу в Миколаєві, вже більше року в нас немає нормальної води в країні і доводиться кожного дня набирати воду у пунктах розливу.

Наразі живу з родиною, до цього не жила, жила в Києві. Я зараз волонтер. До повномаштабного вторгнення працювала візажистом.

Під час війни були приємні моменти, знову ж таки- люди. Які живуть в зруйнованих селах і досі вміють посміхатися, бути радушними господарями на розбитий кухні, ще й заставляють чаю попити, бо ми волонтери весь день їздимо, допомагаємо, а хто ж про нас подумає)

Предметом, який нагадує мені про трагічні події, що розпочалися 24 лютого 2022 року мабуть є  розмальовка, яку я розмальовувала, будучи за кордоном, під час повітряних тривог в Миколаєві, щоб не зійти з розуму.