Із села я нікуди не виїжджала. Війна була десь поряд, але у нас обстрілів не було. Я з чоловіком залишалась вдома. Було страшно, бо у сусідніх селах росіяни знущались з людей. Через село проходили колони, але ніхто не зупинявся. Я не розуміла, чи то наші, чи ні. 

Не було світла та води. Гуманітарну допомогу не видавали, тож виживати доводилось дуже важко. 

Війна розділила мене з донькою. Вона виїхала до Польщі. Зараз я чекаю, коли вона повернеться додому після закінчення війни.