Початком війни – коли почали бомбити. Полетіли літаки, стояв страшенний гул, тому що летіли дуже низько. І потім почалися вибухи. У нас є діброва біля Дінця. Там почалося... Діброву обстріляли, були вибухи. Нам було чутно, це кілометрів вісім від мене. Але по відчуттях здавалося, що десь поруч. Після діброви бомбардування вже були ближче до Станиці. Тоді загинули люди. Усі були шоковані! Ніхто навіть не думав, що може таке статися.

І ось обстріляли нас, відбомбилися, можна сказати. Вибухи були. Тоді загинув хлопчик. У нього саме був день народження.

Ми тут всі як одне село: Станиця [Луганська], Вільхова, Валуйськ, Макарове, практично немає меж. Знаємо, що загиблі [були]. Вийшла жінка подивитися, а з двору було погано видно, то вона піднялася на сходи, на тому й закінчився її огляд.

Через війну не стало роботи. Мені у вікна теж потрапляло. Бубухнуло перед хатою, з одного боку вікна винесло, але рами залишилися, скло вилетіло – такий потужний був вибух. Війна нічого доброго не принесла, тільки розруху. Коли тут бомбили, я тікала й поламала ногу.

Деякий час ми жили в підвалах. Пам’ятаю, що тільки почалося літо, а ми з підвалу не вилазили. Вибиралися, тільки коли тиша була. Могли забігти в туалет, і то під кущики, біля підвалу. Набирали воду у відро. А ввечері взагалі нічого не запалювали. Ні світла, ні газу не було. По телефону неможливо було ні з ким ні поговорити, ні дізнатися нічого.

Зараз все таке хитке, не можу сказати, що відчуваю себе в безпеці. Мрію тільки про мир, тільки щоб не стріляли більше.

Нам привозили продукти, давали по ящику раз на три місяці, тому що магазини були зачинені. Нічого ніде не було. Виживали хто як міг. Ділилися між собою в кого що було. Бувало, зберемося три-чотири двори, у кого крупа була, у кого консервація, те і готували.

Я вважаю, що гуманітарна допомога тоді для нас зіграла велику роль. Тому що нехай у мене вікна були вибиті, а деякі взагалі залишилися без даху над головою. Давали ковдри, закутаєшся – усе одно тепліше вже. Так що вважаю, що це була дуже хороша допомога. І я дуже вдячна тим, хто нам допомагав.