Дуже було страшно, коли були взриви, руйнування будівель, а потім не було пів року світла, газа, води, тепла і частково їжі. Виживали без цивілізації, без роботи, без спілкування. Один страх. Ми стояли в чергах по воду, медикаменти завозили рідко, їжу привозили воєнні.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: