Війна вразила Людмилу Олександрівну своєю жорстокістю. Їй довго не вірилося, що все відбувається насправді. Навіть, коли вибухи стали лунати звідусіль, було важко наважитися все залишити й виїхати. До глибини душі жінку вразило те, що окупанти руйнують все на своєму шляху. Від цього було дуже боляче. Вона не знає, чи уціліє її хата, але надіється що все буде добре і війна незабаром припиниться.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: