У початок війни я не повірив спочатку. Став дивитися новини, і вже з новин зрозумів, що відбувається повномасштабний наступ. Перші три місяці перебував у Слов’янську. Ми волонтерили: допомагали військовим і гуманітарну допомогу розвозили. До нашого міста багато направляли гуманітарки: нам допомагали і продуктами, і водою, і одягом. Перші три чи чотири місяці ми допомагали, а потім я виїхав, бо виїхало моє підприємство. Зараз я в Полтаві, бо тут моя робота.

Пам’ятаю  величезні черги на дорогах. Вивозили родини, дітей, тварин. Було складно виїхати, але нам це вдалося. Я часто приїжджаю додому. Там залишилися мої батьки, і я їм допомагаю.

Мене шокує жорстокість, із якою відбуваються воєнні дії. Я зовсім не військова людина, і мені морально важко.

Сподіваюся, що війна закінчиться в цьому році. Ми повернемося додому і будемо все відбудовувати, працювати.