Любов Володимирівна розповідає, що понад місяць прожила в підвалі, а потім діти вмовили її виїхати в Запоріжжя. У селі багато руйнувань, значна частина будинків без вікон або даху. Їхати нікуди не хотілося, до останнього була надія, що війна от-от закінчиться. З початку березня в селі не стало світла та води, а трохи пізніше й газу. Місцеві жителі випускали домашніх тварин на вулицю, а самі виїжджали куди могли.