Ірина Полоянська з п'ятьма дітьми жили в Успенці два місяці без світла та води. Під час бойових дій родина ховалась у підвалі. Жінка загадує, що з кожним днем ставало важче. Вона з дітьми виїхала евакуаційним автобусом до Запоріжжя, а згодом до Костополя. Діти почали реагувати на різкі звуки. Мати одиначка зазначає: "Ми виїхали, бо хочу, щоб мої діти лишилися живі".