Історію подано мовою оригіналу

До війни ми проживали на Херсонщині. Шокувала несподівана війна. У нас багато було російських танків. Ми ховалися по підвалах. 

Ділилися з людьми, у кого що було. Скрутно було, але ми якось виживали.

Виїхати я не могла, бо не було за що. Окупацію пробула там. Виїхала, коли до мене вже прилетіло. Багато наших місцевих мене розчарували. 

Коли до нас зайшли наші ЗСУ, то дуже було приємно. Ми так їх чекали, що цього не передати, бо ми ж були в окупації. Хлопці з ЗСУ, яким я допомагали їсти варити, мені знайшли волонтерів, і мене безкоштовно вивезли.

Діти виїхали ще до окупації, а я тут із мамою була. Вона померла під час війни. Донька менша біля мене. Зараз ми в Одеській області, у місті Чорноморську.

Мрію, щоб був мир, щоб усе відбудувалося, щоб процвітала наша Україна, і все в нас було добре.