За останні сім років Галина Степанівна пережила багато тривожних подій. На щастя, під час воєнних дій її будинок не постраждав. Жінка згадує, що щораз їй було страшно не за себе, а за молодь. Вона дуже хоче, аби більше ніколи не було війни.