Раїса Олексіївна поховала чоловіка і батьків ще до воєнних подій, і коли почалися обстріли, у квартирі залишилася сама. Незважаючи на бомбардування, не могла повірити, що це війна, і спокійно займалася звичною справою на дачі.

Коли померла старенька сусідка, священик відспівував небіжчицю під обстрілами. Незнайомі між собою люди обнялися і притулилися в коридорчику, злякано чекали, коли все закінчиться.