Олександр не хотів залишати рідну Мархалівку. Але війна була поруч, ракети літали над селом. І, одного дня, бомби впали поруч. Загинули люди, страшна вибухова хвиля повиривала ворота. Після цього усе село кинулося допомагати. 

Наступного дня Олександр виїхав з Мархалівки на захід України і повернувся вже до Пасхи. Уся родина, чим може, допомагає військовим, навіть на весілля онука відмовилася від букетів, попросила, щоб ці гроші надіслали ЗСУ.