Перший день був страшним: почали стріляти, все розбомбили, летіли снаряди та ракети. Мій гараж та дах побило. Ми з чоловіком ховались у підвалі. Не було води та газу. У селі був колодязь. Поки не стріляли, я ходила за водою. Магазин закрився після того, як в нього влучила бомба. Ввечері я запалювала свічки, вікна закривала пледом, щоб було світломаскування. 

Мій чоловік захворів, тому ми виїхали зі знайомими. Кішку я залишила сусідці. Ледь евакуювались, бо шість годин в дорозі було важко. Довго стояли на пропускних пунктах. 

Зараз я живу на Дніпропетровщині. Чоловіка поховала, залишилась сама. Війна у мене все забрала, зараз сплачую шалені гроші за оренду. Я чекаю миру. Моя хата ціла, тому обов’язково повернусь додому.