Спочатку В'ячеслав Юрійович був у Києві, потім поїхав в Запоріжжя до родини та разом вирішили перечекати війну в селі у батьків, але планам не судилося відбутися. Відсутність світла не бентежила чоловіка, бентежили обстріли, які лякали його маленьку дитину. Полтавку окупували за ніч, все сталося дуже швидко, дитині встигли зібрати речі, а самі виїхали у чому були. Наразі чоловік живе у Запоріжжі один, родину відправив до Німеччини. Позитивно думає про майбутнє, впевнений — збудує ще дім собі та батькам.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: